частина слова

См. также в других словарях:

• корінь — реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її… …   Український тлумачний словник

• префікс — I пр ефікс а, ч. 1) лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. 2) У системах обробки даних: а) початкова частина імені, яка вказує на належність до певної програми; б) вміст… …   Український тлумачний словник

• основа — и, ж. 1) Нижня опорна частина чого небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). || Ґрунт, на якому закладається будівля, споруда. || Нижня частина предмета, на якій тримається решта його або якою він прикріплюється до чого небудь. •• Осно/ва… …   Український тлумачний словник

• закінчення — я, с. 1) Дія за знач. закінчити. 2) Кінцева частина, кінець чого небудь. 3) грам. Змінна частина слова, що додається до його основи і служить для виявлення його граматичних значень у сполученнях з іншими словами в реченні …   Український тлумачний словник

• афікс — а, ч., лінгв. Частина слова, що має певне граматичне значення і вносить зміну у зміст кореня …   Український тлумачний словник

• ембол — а, ч. Субстрат, що циркулює в крові, здатний викликати гостру оклюзію судини з порушенням кровопостачання органа або тканини. •• Мо/вний е/мбол частина слова, слово або словосполучення, яке хворий багаторазово повторює при спробі говорити …   Український тлумачний словник

• морфема — и, ж., лінгв. Найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем …   Український тлумачний словник

• силабула — и, ж. Частина слова, що допускає незалежне звертання та обробку; в обчислювальній техніці – це біт чи байт …   Український тлумачний словник

• суфікс — а, ч., грам. Значуща частина слова, що стоїть між коренем і закінченням і служить для творення нових слів або окремих форм …   Український тлумачний словник

• формант — а, ч., лінгв. Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс …   Український тлумачний словник

• склад — I [склад] ду, м. (на) д і, мн. дие, д іў (сховище; сукупність; спосіб, стиль тощо) II [склад] ду, м. (на) д і, мн. ди/, д і/ў два скла/дие (частина слова) …   Орфоепічний словник української мови